Словарь української мови (1924)/закінчання
| ◀ закін | Словарь української мови З закінчання |
закінчати ▶ |
|
Закінча́ння, ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.
| ◀ закін | Словарь української мови Борис Грінченко З закінчання |
закінчати ▶ |
|
Словарь української мови — З
закінчання
Борис Грінченко
1924
Закінча́ння, ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.