Словарь української мови (1924)/закіптити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ закіп Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закіптити 		закіпчитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Закіпти́ти, пчу́, ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/закіптити&oldid=713871