Словарь української мови (1924)/закіптити

by Борис Грінченко

◀ закіп

Словарь української мови Борис Грінченко З закіптити

закіпчитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закіпти́ти, пчу́, ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.