Словарь української мови (1924)/залазити

by Борис Грінченко

◀ заладнати

Словарь української мови Борис Грінченко З залазити

заламати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зала́зити, жу, зиш, сов. в. залі́зти, лізу, зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.