Словарь української мови (1924)/залаплювати
| ◀ залапити | Словарь української мови З залаплювати |
заласний ▶ |
|
Зала́плювати, люю, єш, сов. в. зала́пити, плю, пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.