Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залигувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залигувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зали́гувати, гую, єш, сов. в. залига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Надѣть веревку (нали́гач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.