Словарь української мови (1924)/залигувати
| ◀ залигати | Словарь української мови З залигувати |
залижник ▶ |
|
Зали́гувати, гую, єш, сов. в. залига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Надѣть веревку (нали́гач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.