Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залишати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залишати
Берлін: Українське слово, 1924

Залиша́ти, ша́ю, єш, сов. в. залиши́ти, шу́, ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. II. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.