Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залляти
Берлін: Українське слово, 1924

Залля́ти, ля́ю, єш, гл. = Залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.