Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залома

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залома
Берлін: Українське слово, 1924

Зало́ма, ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.