Словарь української мови (1924)/залюляти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ залюднятися Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залюляти 		залюпатися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Залю́ляти, ляю, єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/залюляти&oldid=716794