Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залюляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залюляти
Берлін: Українське слово, 1924

Залю́ляти, ляю, єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.