Словарь української мови (1924)/залютувати
| ◀ залютий | Словарь української мови З залютувати |
залютуватися ▶ |
|
Залютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. II. 163.
| ◀ залютий | Словарь української мови Борис Грінченко З залютувати |
залютуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
залютувати
Борис Грінченко
1924
Залютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. II. 163.