Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залякувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залякувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заля́кувати, кую, єш, сов. в. заляка́ти, ка́ю, єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.