Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залізний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залізний
Берлін: Українське слово, 1924

Залі́зний, а, е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. Шевч. 220. 3) Залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.