Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залітувати
Берлін: Українське слово, 1924

Залі́тувати, тую, єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати. Конотоп. у.