Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заманити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заманити
Берлін: Українське слово, 1924

Замани́ти, ню́, ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.