Словарь української мови (1924)/заманячити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ заманутися Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заманячити 		замарити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Заманя́чи́ти, чу, чиш, гл. = Замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/заманячити&oldid=717050