Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замарудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замарудити
Берлін: Українське слово, 1924

Замару́дити, джу, диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.