Словарь української мови (1924)/замах
| ◀ замастити | Словарь української мови З замах |
замахайло ▶ |
|
За́мах, ху, м. 1) Взмахъ, размахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. НВолын. у. Одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. Під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.