Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замахати
Берлін: Українське слово, 1924

Замаха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько… уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.