Словарь української мови (1924)/замаяти

by Борис Грінченко

◀ замаюсити

Словарь української мови Борис Грінченко З замаяти

замаячити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зама́яти, ма́ю, єш, гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. II. 202.