Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замертвіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замертвіти
Берлін: Українське слово, 1924

Замертві́ти, ві́ю, єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів. Александров. у. ( Залюбовск.).