Словарь української мови (1924)/заметитися
| ◀ заметистий | Словарь української мови З заметитися |
заметіль ▶ |
|
Заме́титися, чуся, тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.