Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замешкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замешкати
Берлін: Українське слово, 1924

Заме́шкати, каю, єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.