Словарь української мови (1924)/заминка
Зовнішній вигляд
◀ заминаха | Словарь української мови З заминка |
замирення ▶ |
|
Зами́нка, ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = Замняток. Вх. Зн. 19.