Словарь української мови (1924)/замковий

by Борис Грінченко

◀ замкнути

Словарь української мови Борис Грінченко З замковий

замковище ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Замко́ви́й, а, е. Замковый, принадлежащій за́мку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. I. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.