Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замовкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замовкати
Берлін: Українське слово, 1924

Замовка́ти, ка́ю, єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, кну, неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. О. 1861. III. 7. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов. 71