Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замогати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замогати
Берлін: Українське слово, 1924

Замога́ти, га́ю, єш, сов. в. замогти́, жу, жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. Каменец. у. 2) Быть въ состояніи.