Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замокріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замокріти
Берлін: Українське слово, 1924

Замокрі́ти, рі́ю, єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.