Словарь української мови (1924)/замолоду

by Борис Грінченко

◀ замолодикувати

Словарь української мови Борис Грінченко З замолоду

замолот ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́молоду, нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатериносл. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. I. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.