Словарь української мови (1924)/замордувати
| ◀ замордування | Словарь української мови З замордувати |
заморити ▶ |
|
Замордува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того… усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. I. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.