Словарь української мови (1924)/замотувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замотувати
Берлін: Українське слово, 1924

Замо́тувати, тую, єш, сов. в. замота́ти, та́ю, єш, гл. Заматывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.