Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замуркотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замуркотати
Берлін: Українське слово, 1924

Замуркота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.