Словарь української мови (1924)/заміркуватий

by Борис Грінченко

◀ замірка

Словарь української мови Борис Грінченко З заміркуватий

замірок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Замі́ркуватий, а, е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.