Словарь української мови (1924)/замісити
Зовнішній вигляд
◀ заміс | Словарь української мови З замісити |
замісто ▶ |
|
Заміси́ти, шу́, сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.