Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заміття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заміття
Берлін: Українське слово, 1924

Замі́ття, тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.