Словарь української мови (1924)/замічати

by Борис Грінченко

◀ заміть

Словарь української мови Борис Грінченко З замічати

замішанець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. замі́тити, чу, тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру! Рудч. Ск. I. 72.