Словарь української мови (1924)/замішка

by Борис Грінченко

◀ замішатися

Словарь української мови Борис Грінченко З замішка

замішувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́мі́шка, ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 3) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.