Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/занадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занадити
Берлін: Українське слово, 1924

Зана́дити, джу, диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.