Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/занатужитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занатужитися
Берлін: Українське слово, 1924

Занату́житися, жуся, жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить. Черк. у.