Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/занедбовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занедбовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Занедбо́вувати, вую, єш, сов. в. занедба́ти, ба́ю, єш, гл. Оставлять, оставить безъ вниманія, пренебрегать, пренебречь, не заботиться о чемъ. Занедбовуючи роботу в пекарні, поспішалася боржій до молотників. Г. Барв. 316. І дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. МВ. II. 49. Людей і славу занедбала. Котл. Ен. I. 35.