Словарь української мови (1924)/заново
Зовнішній вигляд
◀ зановать | Словарь української мови З заново |
заногтиця ▶ |
|
За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшла, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
◀ зановать | Словарь української мови Борис Грінченко З заново |
заногтиця ▶ |
|
Словарь української мови — З
заново
Борис Грінченко
1924
За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшла, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.