Словарь української мови (1924)/заніколитися

by Борис Грінченко

◀ занізка

Словарь української мови Борис Грінченко З заніколитися

занікчемніти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зані́колитися, литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.