Словарь української мови (1924)/заорандарювати
| ◀ заопирувати | Словарь української мови З заорандарювати |
заорандувати ▶ |
|
Заорандарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зволяє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.