Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заохати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заохати
Берлін: Українське слово, 1924

Зао́хати, хаю, єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).