Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заочити
Берлін: Українське слово, 1924

Заочи́ти, чу́, чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ см. при словѣ заножи́ти.