Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запалистий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запалистий
Берлін: Українське слово, 1924

Запа́листий, а, е. Запальчивый. Він чоловік смирний, а як був отто у нас пан, так такий же запалистий, що крий мене Мати Божа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.