Словарь української мови (1924)/запаління

by Борис Грінченко

◀ запалихвіст

Словарь української мови Борис Грінченко З запаління

запалка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запале́ння, запалі́ння, ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. Терск. обл. 2) Воспламененіе; пылъ. Запаління серця трудно угасити. Чуб. V. 69.