Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запанувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запанувати
Берлін: Українське слово, 1924

Запанува́ти, ну́ю, єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.