Словарь української мови (1924)/запанувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ запаніти Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запанувати 		запара ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Запанува́ти, ну́ю, єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/запанувати&oldid=719298