Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запасати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запасати
Берлін: Українське слово, 1924

Запаса́ти, са́ю, єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. I. 201.