Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запашно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запашно
Берлін: Українське слово, 1924

Запа́шно, нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно… тобі було? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і зелено, і запашно. Св. Л. 273.