Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запашіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запашіти
Берлін: Українське слово, 1924

Запаші́ти, шію, єш, гл. 1) Пахну́ть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.