Словарь української мови (1924)/запашіти
| ◀ запахущий | Словарь української мови З запашіти |
запашний ▶ |
|
Запаші́ти, шію, єш, гл. 1) Пахну́ть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
| ◀ запахущий | Словарь української мови Борис Грінченко З запашіти |
запашний ▶ |
|
Словарь української мови — З
запашіти
Борис Грінченко
1924
Запаші́ти, шію, єш, гл. 1) Пахну́ть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.